A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Жашківський дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки
Жашківської міської ради Черкаської області

БЕСІДА ПРО ТУРИЗМ

Дата: 20.05.2020 11:39
Кількість переглядів: 88

Бесіда про туризм

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Дати учням поняття про туризм та подорожі. Ознайомити їх з історією туризму, видатними мандрівниками світу та їх відкриттями. Розповісти про структуру туризму.

Зміст заняття. Опорні поняття.

Історія туризму. Відкриття та досягнення великих мандрівників минулого. Визначення поняття „подорож”, „туризм”, краєзнавча робота школярів. Види  туризму та його  призначення. Структура туризму.

Прагнення до подорожей, які є основою туризму, вивчення рідного краю, далеких країн, дослідження природи, історії, культури різних народів – супроводить людство протягом усієї історії його існування. Згадаємо великі географічні відкриття європейських мандрівників:                                                 

  • відкриття Америки Колумбом;
  • відкриття морського шляху з Європи в Індію Васко да Гамою;
  • перше кругосвітнє плавання Магелана;
  • досягнення Північного полюсу Р. Амундсеном;
  • вивчення світового океану Жак- Ів -Кустом;
  • подолання Атлантичного океану    Туром Хейердалом;
  • дослідження Центральної Азії Н. М. Пржевальським;
  • підкорення всіх 14-ти восьми тисячників світу Р. Месснером;
  • підкорення наших семи тисячників альпіністом Е. Абалаковим;
  • дослідження Далекого Сходу  письменником В. К. Арсеньєвим.

Організовані подорожі з метою знайомства з культурою і природою інших народів існували ще в стародавньому світі. Так, в УІ ст. до н.е. стародавні греки і римляни  здійснювали подорожі в Єгипет, де їх цікавили стародавня історія, культура, незвичайна природа, чудові єгипетські споруди. Першим грецьким туристом, про якого є достовірні дані, є „батько історії” Геродот, який описав свої багато численні подорожі в дев’яти книгах.

Ще Аристотель, Демокріт, Квінтіліан в своїх трактатах про виховання рекомендували пізнавати природу в безпосередньому  спілкуванні з нею.

Цілеспрямований розвиток туризму як засобу фізичного розвитку почав здійснюватися в епоху Відродження (ХУ-ХУІ ст.). Так, представники західноєвропейського Відродження М.Монтель, Т.Мор, Ф.Рабле, Э.Ротердамский говорили про необхідність введення організованого процесу фізичного виховання молоді, відводячи особливе місце використанню походів.

В епоху Просвітництва (ХУП ст.) Ж.Ж.Руссо, Г.Ліблі та інші бачили в туристських походах засіб патріотичного виховання молоді та зміцнення її здоров’я, а їх вчення ”Познание природы и стремление к выработке норм естественного поведения” сприяло розвитку туризму.

У другій половині ХУШ в Західній Європі почали створюватися своєрідні центри туризму.

Передумови для подальшого розвитку туризму були пов’язані з необхідністю організації та проведення довготривалих подорожей для вирішення пізнавальних завдань з вивчення окремих важкодоступних куточків земної кулі. З метою вдосконалення рухових вмінь та навиків учасників таких подорожей проводиться попередня підготовка, перевіряється соціально-психологічна відповідність і  узгодженість, випробується необхідне для подорожі спорядження. Таким чином  виникають своєрідні методичні прийоми і правила підготовки учасників подорожей та експедицій, йде накопичення та  узагальнення досвіду складних походів та подорожей у виховних цілях. Враховуючи прикладне  значення туризму у формуванні життєво необхідних людині рухових умінь та навиків, їх можливість всебічно та гармонійно впливати на функціональні системи та органи людини, туризм був включений у програму фізичної підготовки у багатьох школах.

Перші самостійні туристські організації виникали в різних країнах приблизно в один і той же час (у другій половині ХІХ ст.) у вигляді  альпійських клубів та товариств.

Туристські союзи та клуби в ряді країн розробляють маршрути туристських походів, визначають критерії їх оцінки, тобто створюється туристська кваліфікація. Поступово виробляються та встановлюються  єдині правила проходження маршрутів, виникає наукове обґрунтування туристських вправ як засобів воєнно-прикладної підготовки людей.

В 1919 році створюється Центральне бюро шкільних екскурсій, яке в тридцяті роки було реорганізовано у Центральну дитячу екскурсійно-туристську станцію, яка зіграла велику роль в розвитку шкільного туризму.                                                                 

Подорожі – це багатогранна практика життя, відкриття і вивчення, спілкування і пізнання.

А що таке туризм?

         У „Кишеньковому довіднику туриста” (упор. Ю. Штюрмер) написано: „Туризм – найбільш масова форма активного відпочинку й оздоровлення трудящих, один із важливих засобів виховання людей. Під час подорожей туристи знайомляться з минулим і сьогоденням нашої Батьківщини, її природними багатствами, пам’ятками історії і культури, виконують суспільно-корисну роботу, проводять спостереження за природою, охороняють її”.

А що таке турист?

         В одній із книжок серії „Туризм для всіх” – „Два дні наприкінці тижня”  (А. А. Булгаков і Г. Я. Рижавський) – зазначено так: „Турист – людина різнобічно і гармонійно розвинена. ...великі, але рівномірно розподілені в часі фізичні навантаження сприяють зміцненню здоров’я туриста, а життя на природі дозволяє набути корисних навичок і вмінь: швидко розкладати багаття, приготувати їжу, правильно орієнтуватися, рухатися в глухому лісі, бездоріжжям, плисти на човні по порожистих річках, ночувати взимку в лісі, успішно протистояти негоді. У туристському поході виробляються свідома дисципліна і наполегливість, уміння переборювати труднощі в колективній роботі – якості  надзвичайно необхідні в суспільному житті. Туризм, як ніщо інше, задовольняє прагнення новизни, незвичайності, пошуків, романтики”.

Виходячи із цих двох визначень можна зробити такий висновок або загальне уявлення про туризм:

         Туризм – це спорт, відпочинок, здоров’я, задоволення, хобі, розвага, робота, форма самоствердження, спілкування, спосіб пізнання навколишнього світу.

         Туризм поділяється на активний або самодіяльний та пасивний або плановий.

Самодіяльний – це активний туризм, із самостійною організацією туристських груп, вибором маршруту, спорядження, способом пересування.

         Основні види спортивного туризму це: пішохідний, гірський, водний, лижний.

         Але є ще спеціальні види туризму: велосипедний, спелеотуризм, автомототуризм, водний на плотах, човнах, байдарках, катамаранах.

         Дуже близькими до туризму видами спорту є: альпінізм, скелелазіння, льодолазіння. За останні роки популярними серед туристів є екстрім-марафон, куди входять такі види, як пішохідний, водний, велосипедний.

         Пасивний або плановий туризм це поїздки у будинки відпочинку, санаторії, на турбази, відпочинок у готелях, кемпінгах, круїзах з наданням різноманітних послуг.

         Туризм використовують як різноплановий виховний засіб, що допомагає людині розвивати духовні, інтелектуальні і фізичні сили, сформувати характер, опанувати життєво необхідними навичками й уміннями.

Дитячий і молодіжний туризм має своє призначення:

- виховання поваги і любові до своєї Вітчизни;

- поглиблення і розширення знань, які отримані в школі;

- використання знань на практиці, профорієнтація, фізичний розвиток і оздоровлення;

- виховання позитивних рис характеру (витривалість, відповідальність, мужність,  взаємодопомога, наполегливість, повага до людей);

         Основа досягнення цих цілей і задач – це туристська подорож, походи по рідному краю, навчання в гуртках туристсько-краєзнавчого та туристсько-спортивного напрямків.

         Сьогодні в школах, в позашкільних навчально-виховних закладах працюють туристські секції спортивного та краєзнавчого напрямку, спортивного орієнтування під керівництвом учителів-ентузіастів, досвідчених інструкторів з туризму та тренерів.

         Школярі можуть подорожувати по-різному:

  • екскурсії по цікавих місцях свого краю та в інші міста;
  • нескладні одно - і дводенні походи (пізнавальні, навчальні, тренувальні);
  • багатоденні походи і експедиції (спортивні, наукові, спелеологічні, археологічні);

Що таке краєзнавство?

     Краєзнавство – це сукупність знань про той або інший край, його природу, історію, культуру, господарство і побут населення.

     Краєзнавство і туризм не можуть існувати окремо. Не можна вивчати свій рідний край, сидячи в класі. Тому потрібно використати всі види і форми  туризму. Йдучи в похід, група повинна ставити перед собою краєзнавчі завдання відповідно до віку дітей. Шкільне краєзнавство поділяється на такі типи: історичне, географічне, літературне, мистецьке, фольклорне та етнографічне.

     Зараз основною державною програмою вивчення свого рідного краю є рух учнівської молоді за збереження і примноження звичаїв, обрядів і традицій українського народу „Моя земля – земля моїх батьків”. В рамках цього руху  діють різні учнівські експедиції, акції тощо.

 Туристсько-краєзнавче спрямування в рамках руху мають дві експедиції: Всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція учнівської молоді „Краса і біль України” та Всеукраїнська історико-географічна експедиція учнівської молоді „Історія міст і сіл України”.

     Колись письменник К. Паустовський сказав: „Якщо хочете бути справжніми синами своєї країни і всієї Землі – будьте вірними музі далеких мандрівок і подорожей у міру своїх сил і вільного часу, тому що кожна подорож – це проникнення у сферу значного і прекрасного”.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора